Із сумом та скорботою повідомляємо, що захищаючи Україну та її народ на війні з рашистами загинув наш випускник 2018 року Руслан В'ячеславович Бабінець.
Народився захисник 28 червня 1999 року в селі Новаки. Після закінчення 9 класів Тарандинцівської школи з 2014 по 2018 рік навчався у Лубенському лісотехнічному коледжі за спеціальністю «Лісове господарство».
Проходив строкову службу в Президентському полку у м. Києві. Після строкової служби працював в Комунальному підприємстві «Фірма «Конвалія»» Лубенської міської ради, займався озелененням міста. До війни одружитись не встиг проживав разом з батьками та сестрою.
24 лютого в перший день повномасштабного вторгнення р.ф. на територію України прийшов добровольцем до військкомату та був мобілізованим до Лубенського батальйону Полтавської бригади територіальної оборони де проходив службу водієм броньованого автомобіля. Був незмінним водієм броньовика, мав позивний «Панцир». До війни Руслан захоплювався технікою: водив та ремонтував мотоцикл, автомобіль, трактор. Це допомогло швидко опанувати броньований автомобіль.
Крім автомобіля цей молодий воїн чудово опанував новітні засоби ведення сучасної війни: квадрокоптери, сучасний зв’язок, корегування по «кропиві». В сучасній війні дуже важливо мати декілька суміжних спеціальностей та в любий момент замінити товариша.
На своєму броньовику «Панцир» неодноразово вивозив бійців на позиції та евакуйовував поранених! На його рахунку безліч врятованих життів.
Руслан запам'ятався дуже талановитою молодою людиною, чудовим студентом, товариським і справедливим для однокурсників, відданим Україні для колег-однополчан.
Дуже боляче усвідомлювати, що життя нашого славного земляка обірвалось в розквіті сил. Скільки доброго і світлого могло бути в нього попереду, але він віддав його, обороняючи Батьківщину і всіх нас.
Саме завдяки таким людям як Руслан ми сьогодні маємо можливість спокійно жити під блакитним небом та розмовляти рідною мовою. Він назавжди залишиться з нами.
Шкода, війна забирає найкращих.
Висловлюємо глибоке співчуття батькам, усім рідним та близьким. Ніякі слова не зможуть передати біль втрати.
Скорбота – безкінечна.
Горе – безмірне.
Руслан Бабінець назавжди залишиться жити в наших серцях! Навіки 24...
